72% українців зі Сходу і Півдня не бачать утисків російськомовних

Понад 70% населення Півдня і Сходу України не згодні з твердженням, що в країні утискають права російськомовних громадян.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітня 2014 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Відповідаючи на запитання: "Чи згодні ви з твердженням, що в Україні порушуються права російськомовного населення?", 71,5% респондентів відповіли "ні". 23,1% опитаних вбачають обмеження таких прав.

Стосовно прав україномовних громадян, то 92,2% учасників опитування не відчувають жодних утисків. Найвищий показник серед прихильників протилежної думки - в Донецькій області (5,4%) і Харківській (4%).

Щодо введення російської мови як другої державної - таких кроків від центральної влади очікують 11% жителів Сходу і Півдня України. При цьому в Донецькій та Луганській областях цей показник вищий за інші - по 17,1%. Найменше розраховують на "мовний хід" влади у Дніпропетровській та Миколаївській областях (по 4%).

Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня" 10-15 квітня. Опитано 3232 респондентів старших за 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня і Сходу України – в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Мова"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.