72% українців зі Сходу і Півдня не бачать утисків російськомовних

Понад 70% населення Півдня і Сходу України не згодні з твердженням, що в країні утискають права російськомовних громадян.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітня 2014 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Відповідаючи на запитання: "Чи згодні ви з твердженням, що в Україні порушуються права російськомовного населення?", 71,5% респондентів відповіли "ні". 23,1% опитаних вбачають обмеження таких прав.

Стосовно прав україномовних громадян, то 92,2% учасників опитування не відчувають жодних утисків. Найвищий показник серед прихильників протилежної думки - в Донецькій області (5,4%) і Харківській (4%).

Щодо введення російської мови як другої державної - таких кроків від центральної влади очікують 11% жителів Сходу і Півдня України. При цьому в Донецькій та Луганській областях цей показник вищий за інші - по 17,1%. Найменше розраховують на "мовний хід" влади у Дніпропетровській та Миколаївській областях (по 4%).

Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня" 10-15 квітня. Опитано 3232 респондентів старших за 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня і Сходу України – в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Мова"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.