Над Меджлісом у Криму - український прапор. Поліцаї стурбовані

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв уперше після анексії Росією українського Криму повернувся в неділю на окупований півострів.

По дорозі його вітали прихильники, над будівлею Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі на честь повернення свого колишнього голови знову підняли прапор України, повідомляє Радіо Свобода.
 
Автомобіль, яким із Києва до Криму їхали Мустафа Джемілєв і нинішній керівник Меджлісу Рефат Чубаров, протягом години тримали на адміністративній межі АРК: представники сепаратистської влади Криму стверджували, що Джемілєва оголосили "нев’їзним" до регіону.

Державний прапор України на будівлі Меджлісу став причиною візиту до будівлі представників поліції, яка в окупованому Росією Криму замінює міліцію, повідомила агенція "Кримські новини".

Член Меджлісу Різа Шевкієв, голова громадського Фонду "Крим", якому належить будівля, відповів, що сам є громадянином України, будівля належить громадській організації, тому причини претензій йому не зрозумілі.

Державний прапор України - на приміщенні Меджлісу кримськотатарського народу

За повідомленням агенції, поліцаї заявили, що причиною візиту став телефонний дзвінок від "небайдужих громадян", і попередили, що прапор України на окупованій Росією території може стати причиною провокацій і нападів.

Шевкієв на це відповів, що стежити за порядком, відвертати провокації і карати провокаторів і є завданням правоохоронців.

Він нагадав, що для тих же правоохоронців, які раніше працювали в українській міліції, за попередні 23 роки незалежності України не були причиною для візитів прапори Росії, які вивішували в українському Криму.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.