70% українців із Півдня та Сходу не хочуть у Росію

Близько 70% громадян України, які проживають на Півдні та Сході країни, не підтримують ідею відокремлення своєї області та приєднання до Росії.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня".

Згідно з даними, 69,7% респондентів в регіоні проти таких змін. Водночас 15,4% жителів хочуть приєднатися до Росії, 12,5% – вагаються з відповіддю.

Найбільше противників ідеї відокремлення області та приєднання до Росії – в Миколаївській області (85,4%), Херсонській (84,6%) та Дніпропетровській (84,1%). У Харківській області таких респондентів 65,6%, в Донецькій – 52,2%, у Луганській – 51,9%.

Щодо підтримки ідеї приєднання своєї області до Росії найбільше "за" – серед опитаних у Луганській (30,3%), Донецькій (27,5%) та Харківській (16,1%) областях, найменше – у Херсонській (3,5%).

Крім того, 25% жителів південно-східних областей готові вийти на вулицю і підтримати мітинги за приєднання регіону до Росії, за 60,4% байдужих – у Донецькій і 60,8% – у Луганській областях.

Водночас у Дніпропетровській області 89,9% опитаних до мітингів із такого приводу за жодних обставин не приєднаються, у Запорізькій цей показник становить 83,3%, у Миколаївській – 89,1%, Одеській – 75,8%, Харківській – 75,7% і Херсонській – 91,1%.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.