70% українців із Півдня та Сходу не хочуть у Росію

Близько 70% громадян України, які проживають на Півдні та Сході країни, не підтримують ідею відокремлення своєї області та приєднання до Росії.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня".

Згідно з даними, 69,7% респондентів в регіоні проти таких змін. Водночас 15,4% жителів хочуть приєднатися до Росії, 12,5% – вагаються з відповіддю.

Найбільше противників ідеї відокремлення області та приєднання до Росії – в Миколаївській області (85,4%), Херсонській (84,6%) та Дніпропетровській (84,1%). У Харківській області таких респондентів 65,6%, в Донецькій – 52,2%, у Луганській – 51,9%.

Щодо підтримки ідеї приєднання своєї області до Росії найбільше "за" – серед опитаних у Луганській (30,3%), Донецькій (27,5%) та Харківській (16,1%) областях, найменше – у Херсонській (3,5%).

Крім того, 25% жителів південно-східних областей готові вийти на вулицю і підтримати мітинги за приєднання регіону до Росії, за 60,4% байдужих – у Донецькій і 60,8% – у Луганській областях.

Водночас у Дніпропетровській області 89,9% опитаних до мітингів із такого приводу за жодних обставин не приєднаються, у Запорізькій цей показник становить 83,3%, у Миколаївській – 89,1%, Одеській – 75,8%, Харківській – 75,7% і Херсонській – 91,1%.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.