Спецпроект

У Криму напали на археологів, які мали український дозвіл

Вчора на Фіоленті (район Севастополя) була обстріляна група археологів, що проводили розкопки в районі мису Виноградний.

Про це повідомляє ForPost із посиланням на завідувачку відділом середньовічної історії Херсонеського заповідника Тетяну Яшаєву, котра перебувала на місці подій як начальник експедиції.

"Двоє чоловіків демонстративно цілилися в нас, а потім робили постріли з відстані близько 30-50 метрів, - розповіла науковець. - Вся ця вакханалія супроводжувалася гучною лайкою з вимогами зупинити розкопки. Ніхто з членів експедиції не постраждав".

З чого велася стрілянина - жінка не розібрала, заявивши лише, що стрільці кілька разів "перезаряджали зброю".

У цей момент на схилі мису Виноградного знаходилося 8 чоловік. Крім керівника і наукового співробітника заповідника археолога Романа Смирнова, в експедиції брали участь два волонтери (польові роботи), а також викладач і семінаристи з Таврійської духовної семінарії.

 

Спочатку постріли лунали зверху. Археологи робили безуспішні спроби порозумітися і просили припинити стрілянину.

Приблизно через півгодини чоловіки - вже без зброї - спустилися до місця розкопу. Якщо один із них більше мовчав, то інший, навпаки - не залишив спроб зупинити роботи, роблячи все "на крику за типом психічної атаки".

"На нашу адресу лунало: "Ви не маєте права. Забороняю!" - розповіла Яшаєва.

За її словами, не здобув очікуваного ефекту і продемонстрований археологами дозвіл на роботи , оформлений за всіма правилами.

До нападників "дійшло", що археологи працюють на законних підставах - і їхня риторика змінилася в сторону псевдопатріотизму. Один із "перевіряючих" поставив під сумнів законність виданих працівникам заповідника дозволів лише на тій підставі, що на печатках стоять тризуби.

Спроби археологів знизити градус напруження "бесіди" не увінчалися успіхом. Чоловіки покинули археологів зі словами: "Якщо я вас тут ще раз побачу, то вам не минути лиха! Закидаємо гранатами прямо в розкопі!"

"Цю ділянку я копаю, починаючи з 1989 року, - наголосила Яшаєва. - Виявлено вже три храми. Фактично ми відкрили там древню лавру... Взимку надійшов тривожний дзвінок від місцевих дачників, що на території схилу - а офіційно це 8 гектарів землі, що належать по держакту Херсонеському заповіднику - активізувалися невстановлені "копачі".

Щоб не наражати на небезпеку життя учасників експедиції, дирекція Херсонеського заповідника прийняла рішення про тимчасове призупинення роботи і виклик міліції.

Прибулі співробітники Балаклавського РВВС не змогли виявити правопорушників.

"Виходить, що чорні копачі діють безкарно і нікого не бояться, - зазначила археолог. - Хотілося, щоб місто захистило нас, офіційних археологів. Такого не було навіть у хвацькі 1990-ті!".

Севастопольська міліція повідомила, що за даним фактом порушено кримінальну справу. Ведеться слідство.

Дивіться також: "Кримська міліція покриває "чорних археологів"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.