Схід і Південь не хочуть федералізації і не вважають Януковича президентом

На Півдні та Сході України ідею федералізації підтримують лише 24,8% населення.

Про це свідчать результати опитування КМІС, виконаного на замовлення ZN.UA.

При цьому за унітарну децентралізовану державу виступають 45.2% опитаних, 19.1% - за унітарну державу, що 8.8% - не визначилися.

У регіональному розрізі картина наступна: у Донецькій області у ідеї федералізації 38,4% прихильників, у ідеї унітарної держави з наявними правами - 10,6%, у унітарної децентралізованої держави - 41,1%.

По Харківській області ці дані розподілилися так: 32,2%, 23,3% і 39,1% відповідно; по Луганській - 41,9% (найвищий показник серед південно-східних областей), 12,4% і 34,2%.

Найбільше прихильників унітарної держави з наявними зараз правами - у Херсонській області (32,9%), унітарної децентралізованої держави - у Миколаївській області (63%).

При цьому більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни.

Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%.

У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%).

У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни. Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення ZN.UA 10-15 квітня, опубліковані в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" в суботу. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%. У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%). У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Джерело: fakty.ictv.ua

Під час дослідження, яке тривало 10-15 квітня, було опитано 3232 респонденти старше 18 років в 160 населених пунктах восьми областей Півдня і Сходу.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.