На Львівщині просять утриматися від заходів на честь дивізії "Галичина"

Влада Львівської області попросила відмінити масові заходи, приурочені до річниці створення дивізії СС "Галичина" 28 квітня.

Про це заявили в прес-службі Львівської обласної організації партії "ВО "Свобода", повідомляє УНІАН.

Голова Львівської ОДА Ірина Сех, яка також очолює Львівський обласний осередок "Свободи", звернулася до громадських організацій та політичних сил відмовитися цього року від публічних заходів з нагоди відзначення річниці дивізії СС "Галичина", щоб уникнути можливих провокацій, про можливість яких вже повідомили спецслужби.

Львівський губернатор закликала політиків і представників громадськості відзначити річницю створення дивізії в інший, непублічний спосіб - проведенням молебнів та зустрічами з ветеранами дивізії СС "Галичина".

Крім того, представники Автономного опору, який традиційно виступав одним з ініціаторів проведення Параду вишиванок у Львові 28 квітня, також заявили, що цього року від проведення такої акції відмовляться.

В організації пояснили, що відмова від проведення Параду вишиванок також пов’язана з тим, що акцію вшанування дивізійників СС "Галичина" "можуть використати певні деструктивні сили для скоєння провокацій".

Однак з такою позицією згодні не всі активісти. Так, представниця організації "Рідна земля" Олена Незабудка заявила ZAXID.NET, що відмова "Автономного опору" від проведення такого маршу не означає, що марш в принципі не відбудеться.

"Марш відбудеться попри схвалення чи несхвалення будь-яких організацій, груп людей чи заяви політиків будь-яких рівнів. Патріоти-львів’яни ні в кого не питатимуть, чи мають вони право ходити вулицями свого рідного міста і шанувати своїх героїв", - сказала вона.

Незабудка роз’яснила, що організацією маршу займається близько десяти активістів організації "Рідна земля". За її словами, планується, що в марші візьме участь понад 500 людей.

"Ми хочемо довести, що Львів не боїться провокацій, і показати, що бандерівці не відступають при будь-які інформації, що можливі провокації. Тим більше, що з нами будуть хлопці, охорона, і вони унеможливлюватимуть провокативні дії".

"В Луганську люди не бояться виходити у вишиванці і казати, що вони – українці. Чому ми маємо боятися це робити?" - підкреслила вона.

Початку Параду в організації запланували на 18:00 27 квітня, початок ходи має відбутися від пам’ятника Степанові Бандері.

Раніше народний депутат Геннадій Москаль також заявив, що отримав відомості з достовірних джерел про масштабні провокації, які готують спецслужби Росії в західних областях України.

За його словами, "28 квітня, в день, який вважається створенням дивізії СС "Галичина", центральними вулицями Львова, Івано-Франківська та Тернополя мають пройти марші з символікою СС "Галичина" та гаслами, які сприйматимуться жителями Південно-східної України, як загроза свободі, життю та майну".

Схожу заяву зробив і нардеп Микола Томенко, який припустив, що перша хвиля провокацій на Західній Україні може припасти саме на кінець квітня.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.