На Львівщині просять утриматися від заходів на честь дивізії "Галичина"

Влада Львівської області попросила відмінити масові заходи, приурочені до річниці створення дивізії СС "Галичина" 28 квітня.

Про це заявили в прес-службі Львівської обласної організації партії "ВО "Свобода", повідомляє УНІАН.

Голова Львівської ОДА Ірина Сех, яка також очолює Львівський обласний осередок "Свободи", звернулася до громадських організацій та політичних сил відмовитися цього року від публічних заходів з нагоди відзначення річниці дивізії СС "Галичина", щоб уникнути можливих провокацій, про можливість яких вже повідомили спецслужби.

Львівський губернатор закликала політиків і представників громадськості відзначити річницю створення дивізії в інший, непублічний спосіб - проведенням молебнів та зустрічами з ветеранами дивізії СС "Галичина".

Крім того, представники Автономного опору, який традиційно виступав одним з ініціаторів проведення Параду вишиванок у Львові 28 квітня, також заявили, що цього року від проведення такої акції відмовляться.

В організації пояснили, що відмова від проведення Параду вишиванок також пов’язана з тим, що акцію вшанування дивізійників СС "Галичина" "можуть використати певні деструктивні сили для скоєння провокацій".

Однак з такою позицією згодні не всі активісти. Так, представниця організації "Рідна земля" Олена Незабудка заявила ZAXID.NET, що відмова "Автономного опору" від проведення такого маршу не означає, що марш в принципі не відбудеться.

"Марш відбудеться попри схвалення чи несхвалення будь-яких організацій, груп людей чи заяви політиків будь-яких рівнів. Патріоти-львів’яни ні в кого не питатимуть, чи мають вони право ходити вулицями свого рідного міста і шанувати своїх героїв", - сказала вона.

Незабудка роз’яснила, що організацією маршу займається близько десяти активістів організації "Рідна земля". За її словами, планується, що в марші візьме участь понад 500 людей.

"Ми хочемо довести, що Львів не боїться провокацій, і показати, що бандерівці не відступають при будь-які інформації, що можливі провокації. Тим більше, що з нами будуть хлопці, охорона, і вони унеможливлюватимуть провокативні дії".

"В Луганську люди не бояться виходити у вишиванці і казати, що вони – українці. Чому ми маємо боятися це робити?" - підкреслила вона.

Початку Параду в організації запланували на 18:00 27 квітня, початок ходи має відбутися від пам’ятника Степанові Бандері.

Раніше народний депутат Геннадій Москаль також заявив, що отримав відомості з достовірних джерел про масштабні провокації, які готують спецслужби Росії в західних областях України.

За його словами, "28 квітня, в день, який вважається створенням дивізії СС "Галичина", центральними вулицями Львова, Івано-Франківська та Тернополя мають пройти марші з символікою СС "Галичина" та гаслами, які сприйматимуться жителями Південно-східної України, як загроза свободі, життю та майну".

Схожу заяву зробив і нардеп Микола Томенко, який припустив, що перша хвиля провокацій на Західній Україні може припасти саме на кінець квітня.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.