"Білоруська народна республіка" просить Путіна про війська. СКАН

У Білорусі поширюється інтернет-звернення про приєднання до Російської Федерації.

Автори вочевидь пародіюють задум російських спецслужб, з подачі була проголошена "Донецька народна республіка", зазначає "Білоруський партизан".

Надруковане на трьох аркушах звернення отримали редакції основних білоруських медіа. В тексті стверджується, що Республіка Білорусь - це "непорозуміння історії", а білоруси і росіяни - це "єдиний народ".

Президент РБ Аляксандр Лукашенка "перешкоджає повноцінному возз'єднанню нашого єдиного народу", наголошують автори.

 

Також пишуть, що "гарантією збереження нашого єдиного народу може бути тільки входження всієї або хоча б східної частині Білорусі в РФ як 23-ї республіки. Лукашенка дає нам певну перевагу - ніхто з міжнародного співтовариства не буде звинувачувати Росію в агресії, оскільки Білорусь є диктатурою".

Підписів під "зверненням" немає, підкреслює видання.

Дані останнього соціологічного дослідження показують , що тільки 3% білорусів хочуть приєднання країни до Росії. Однак є і радикально налаштовані імперіалісти.

У 2013 році російська газета "Коммерсант" з інформації про те, що в Мінську директора ЖЕКу оштрафували за відмову відповідати білоруською на білоруськомовний запит, зробила "глобальний" висновок: мовляв, уже і в Білорусі утискають російську мову.

У Вітебську є група "дивних письменників-активістів", які постійно скаржаться Москві, нібито в Білорусі утискають російську.

22 квітня, виступаючи в парламенті, президент Лукашенка заявив про свою готовність як головнокомандувача встати на захист територіальної цілісності країни у разі іноземного вторгнення "не дай Бог, з Заходу чи зі Сходу".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.