Нацбанк випустив медаль у пам'ять Небесної Сотні. ФОТО

Національний банк випустив пам’ятну медаль "Небесна сотня на варті", вшанувавши пам’ять людей, які загинули під час трагічних подій у Києві на початку 2014 року.

Про це повідомляється на сайті НБУ.

"Пам’яті відважних людей, патріотів України Національний банк присвячує пам’ятну медаль, увічнюючи подвиг Героїв Небесної сотні", – зазначив голова НБУ Степан Кубів. – Понад сто життів обірвалися для того, щоб повернути нашій Батьківщині майбутнє. Це величезна ціна, і це неоцінимий, неоплатний борг".

Пам’ятну медаль "Небесна сотня на варті" виготовлено з нейзильберу, якість карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,54 г, діаметр – 35,0 мм, тираж – до 100 000 штук.

Коштуватиме пам’ятна медаль 20 гривень (у сувенірній упаковці – 30 гривень).

 

На аверсі медалі зображено архангела Михаїла в оточенні українського орнаменту; під ним написи: "Мамочко, вибач за чорну хустину, за те, що віднині будеш сама. Тебе я любив і любив Україну, вона, як і ти, була в мене одна" та "Героям слава!".

 

На реверсі – герої подій українського Майдану на барикаді, один із яких тримає синьо-жовтий Державний Прапор України (використано тамподрук); угорі напис "Небесна сотня на варті".

 

Вірш-реквієм "Мамо, не плач. Я повернусь весною…", рядки якого розміщено на аверсі медалі, неодноразово звучав зі сцени Майдану. Автор твору – поетеса Оксана Максимишин-Корабель.

Над створенням пам’ятної медалі працювали художник-скульптор – Анатолій Дем’яненко та скульптор – Володимир Атаманчук.

Дивіться також інші матеріали за темою "Нумізматика" та "Майдан"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.