До уваги спеціалістів з історії Білорусі - науковий конгрес у Литві

Оргкомітет Міжнародного конгресу дослідників Білорусі оголосив збір індивідуальних заявок для участі у IV конгресі.

Захід відбудеться 3-5 жовтня 2014 року в Каунасі (Литва), повідомляє Інститут політичних досліджень.

Дедлайн подачі заявок - 2 червня 2014 року.

Анкету реєстрації можна заповнити за цим посиланням.

Нижче пропонуємо вашій увазі частину списку тематичних блоків і панелей:

- Проблеми трансформації та модернізації економіки Білорусі

- Політична опозиція в країнах колишнього Радянського Союзу

- Національна ідентичність в політиці країн колишньої Речі Посполитої

- "Нові наддержави" i Центрально-Східна Європа: нереалізовані можливості або переоцінені перспективи?

- Збройні конфлікти на пострадянському просторі в 1990-2014 роках (Крим, Абхазія, Нагорний Карабах тощо)

- Середня Європа в політиці великих держав

- Лінгвістичні проекти як засіб консолідації білоруського суспільства

- 20 років білоруському інтернету (1994-2014): історія та соціальна еволюція

- Традиції шляхетського самоврядування в історії Великого Князівства Литовського (до 450-річчя прийняття Бєльського привілею)

- ВКЛ: від джерела до оповідання (проблеми інтерпретації письмової спадщини)

- Білорусь у складі Російської імперії (кінець XVIII - початок ХХ ст.)

- Насильство у ХХ столітті: досвід , наслідки , пам'ять і спадщина

- Пограниччя та межі: від картографії до літератури

- Євреї в контексті білоруської історії

- Білоруське зарубіжжя: осмислення інтелектуальної спадщини

- Білоруська некрополістика

- Білоруси в Польщі: минуле, сьогодення, майбутнє

- Герменевтичний потенціал національних культур та багатомовної писемності Великого князівства Литовського

- Білоруська мова: національна традиція і світовий контекст

- Білоруський Біблія: Проблеми і перспективи наукового перекладу

- Святі в білоруській історії та сучасності: особи, місця , тексти , співтовариство

- Менеджмент у сучасних культурних проектах

- Музейна справа та охорона історико-культурної спадщини

- Сучасна архітектура Білорусі : проблеми вивчення та перспективи розвитку

- Традиція і посттрадиція в культурному ландшафті Білорусі

- Волинки в північно-східній Європі: історія та взаємовплив

- Охорона i відновлення архітектурної спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.