Могилянка запрошує на магістерську програму з юдаїки

Національний університет "Києво-Могилянська академія" і Асоціація єврейських організацій та громад України (Ваад України) оголошують про початок розгляду попередніх заявок від охочих вступати на магістерську програму з юдаїки у 2014 році.

Програма є спеціалізацією "Юдаїка" в межах магістерської програми "Історія" НаУКМА. Упродовж двох років передбачається вивчення історичних дисциплін, а також фахових курсів з юдаїки, зокрема єврейських мов – івриту та їдишу.

Наприкінці навчання випускники отримують диплом державного зразка (магістра історії) і англомовний диплом НаУКМА. Програма також сприяє студентам в отриманні грантів на стажування за кордоном.

Вступати на програму мають право випускники бакалавратів. Вступні іспити – українська, англійська, спеціальність (історія) – складаються влітку в НаУКМА.

Магістранти, що успішно виконують навчальний план, отримують стипендію. Студенти з інших міст забезпечуються проживанням у гуртожитку НаУКМА.

Крім того, програма передбачає залучення вільнослухачів для однорічного навчання і прослуховування курсів з юдаїки, а також слухачів, що бажають просунути свої знання івриту.

Детальнішу інформацію щодо програми можна знайти на сторінці в мережі Фейсбук.

Попередню анкету вступника можна отримати за електронною адресою: MagistJudaica@gmail.com

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.