У Могилянки може з'явитися філія на Сході України - Міносвіти

На сході України може з’явитись філіал Києво-Могилянської академії.

Про це розповів міністр освіти і науки Сергій Квіт, повідомляє УП.Життя з посиланням на "Урядовий кур'єр".

За словами Квіта, ідея відкрити філію НаУКМА належить випускникам Києво-Могилянської академії.

"Нещодавно відбувся благодійний вечір, присвячений 400-річному ювілею НаУКМА, на якому був присутній також і Сергій Тарута. Ідея дуже серйозна і водночас цікава, тож пан Тарута принципово погодився на це, а далі в її реалізацію треба вкласти велику працю. На мою думку, вона цілком реалістична", - сказав Квіт.

Він також розповів, що до процесу переведення кримських студентів до інших вишів підключилась вся Україна.

"І в Києві приймають, і у Львові, у Харкові, в інших містах… Цей процес проходить без жодних затримок, університети завжди йдуть назустріч", - сказав Сергій Квіт. При чому, переводяться не тільки студенти — викладачі теж.

"В Києві кримських студентів, що переводяться на материкову частину України, навіть зібрали всіх разом на базі КНУ імені Тараса Шевченка", - додав міністр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.