З'явився освітній інтернет-портал "Тарас Шевченко"

Творчий колектив шевченкознавців та фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, створили науково-освітній інтернет-портал "Тарас Шевченко".

Метою створення порталу є ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами життя і творчості Шевченка, пише УП.Життя.

Окрім основних розділів порталу реалізовано низку сервісів, які дозволять працювати із накопиченою базою даних (знань).

"Створено інтерактивну мапу, за допомогю якої можна подорожувати місцями, пов'язаними із життям та творчістю Тараса Шевченка, вивчати маршрути його подорожей, бути віртуально присутніми за допомогою 3D турів у місцях, пов'язаних з іменем Т.Г. Шевченка, досліджувати кожен день життя митця з допомогою сервісу ТаймЛайн", - йдеться на сайті порталу.

 

Також, користувач матиме можливість вивчати малярську спадщину Тараса Григоровича і читати рукописи "в оригіналі" та з транскриптом текстів.

У розділі "Мультимедіа" можна переглянути відео, починаючи з часів "німого кіно", телепередачі, прослухати пісні, написані на слова Тараса Шевченка та покладені на музику відомими українськими композиторами, радіопередачі, аудіокниги і т.п.

Уперше оцифровано у високій якості та розміщено на порталі авторські рукописні збірки та окремі твори, листи, зображеня, оригінали документів, що знаходяться у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури та мистецьку спадщину художника.

Уся інформація, що розміщується на Порталі проходить попередню академічну експертну оцінку. Таким чином створений Портал має статус Академічного.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.