Спецпроект

У "Будинок з химерами" знову можна потрапити з екскурсією

Музей історії міста Києва поновлює проведення екскурсій в державну резиденцію по вул. Банковій, 10, більше відому як "Будинок з химерами".

Про це повідомляє Музейний простір.

Вхід платний, групи набираються у кількості 10 осіб, екскурсії проводяться державною мовою щосуботи.

Для участі в екскурсії необхідний обовязковий попередній запис за телефоном (044) 520-28-26.

"Будинок з химерами" було споруджено на початку ХХ ст. у стилі модерн відомим архітектором Владиславом Городецьким як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Скульптурні прикраси до нього за власними ескізами виконав міланський скульптор Еліо Саля.

"Будинок з химерами" отримав у народі таку назву завдяки скульптурним прикрасам на міфологічну та мисливську тематики на фронтоні.

У стіну будівлі вмуровані бетонні голови слонів, носорогів, антилоп та крокодила. На колонах причаїлися ящірки. За водостоки правлять голови слонів. На даху гігантські жаби, морські чудовиська та нереїди. Замість волосся на голові вони несуть ланцюги, фантастичне листя та квіти.

На розі будівлі - велетенський пітон. Всередині скульптор помістив колону із зображенням обвитого рослинами величезного дельфіна. На п'єдесталі кутової огорожі орел роздирає здобич — пораненого лева.

Цікавим є використання високого парапету на даху, що дозволило практично сховати покрівлю, перетворивши дім на першу будівлю "без даху" в українській столиці.

У 1912-му році, маючи матеріальні труднощі, Владислав Городецький вимушений був закласти своє нерухоме майно, як він думав, на деякий час, а як виявилось — назавжди.

В радянський час будинок було націоналізовано, деякий час дім використовувався як житло, розміщувався штаб військово-трудової дружини, пізніше держслужбовці влаштували в ньому свій медичний заклад — поліклініку №1, яка обслуговувала партійних чиновників УРСР.

За часів незалежності будівля спочатку належала Міністерству охорони здоров'я України. Пізніше "Будинок з химерами" мав статус музейно-культурного центру. На його базі як філію Національного музею було створено центр "Шедеври мистецтва України".

У 2004 році будинок переобладнали під приміщення для проведення заходів за участю президента України. На першому та другому поверхах резиденції глави держави розташовані службові кабінети працівників головної служби Державного протоколу та церемоніалу.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.