Білборди з нагоди Дня Перемоги закликають до єдності країни. ФОТО

Напередодні 9 травня на рекламних площах Києва та області з'явилися зображення ветеранів - уродженців різних регіонів України, які захищали Україну від нацистів під час Другої світової війни.

На всіх зображеннях розміщено - українською або російською мовами - напис "Спасибі за мир! Слава Україні!"

Біля фотографії кожного ветерана є деталь біографії, пов'язана з місцем народження і регіоном, який він захищав під час війни.

Ось деякі з цих біографічних деталей: "Житель Києва, захищав Крим", "Народилася на Київщині, визволяла Луганщину", "Народився на Луганщині, визволяв Галичину", "Виріс на Донбас, визволяв Київ".

 
 
 
Фото: vgorode

Як відомо, Український інститут національної пам'яті спільно з Інститутом історії України НАНУ пропонують зробити загальноукраїнським символом Дня Перемоги квітку червоного маку.

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.