Москвичі завалили квітами стелу "Місто-герой Київ" біля Кремля. ФОТО

В Олександрівському саду Кремля до стели міста-героя Києва принесли велику кількість квітів.

Про це повідомляє УП.Життя.

Незадовго до цього у соцмережах з’явилося повідомлення, що єдина стела, присвячена містам-героям у центрі Москви, яка залишилась не прикрашеною квітами – київська.

 

За кілька годин після цього до стели москвичі почали приносити квіти.

 

"Справедливость )) я уходила а цветы все приносили", написала на своїй сторінці у Facebook автор фото Полька Высокоблагородие.

 

Як відомо, 5 квітня російський журналіст Євґєній Фєльдман повідомив, що напередодні Дня Перемоги присвячену Києву стелу на алеї міст-героїв в Олександрівському саду не прикрасили квітами. В коментарях люди обіцяли виправити це упущення московської влади.

Міста-герої - вища відзнака для радянських міст, які героїчно оборонялися під час Великої вітчизняної війни. Почесне звання було встановлено в часи раннього Брежнєва, в 1965 році. Загалом нагороджено 12 міст (на території України - Київ, Одеса, Севастополь та Керч) і "фортеця-герой" у Бресті.

Стели з назвами міст-героїв в Олександрівському саду є складовою частиною меморіального комплексу "Могила невідомого солдата".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.