Рецидивіст із Донеччини підпалив дві церкви на Тернопільщині. ФОТО

Греко-католицьку та Українську автокефальну церкви у селі Залізці Зборівського району Тернопільської області підпалив 33-річний житель Донецької області.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу прокуратури Тернопільської області.

Встановлено, що житель Донецької області приїхав автостопом на Тернопільщину, щоб обкрадати місцеві церкви.

За словами зловмисника, підпалив він обидва храми на Зборівщині тому, що не знайшов там грошей.

Церква Святої Трійці (УАПЦ) в Залізцях

Окрім церков на Зборівщині, він планував обікрасти місцеві храми у Кременецькому районі. Проте йому завадили правоохоронці.

Розслідуванням також встановлено, що затриманий ніде не працює та неодноразово вже судимий за вчинення крадіжок у церквах в 1999, 2001, 2007 роках.

 У церкві Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ) вогонь знищив усе, крім ікони Божої Матері

Прокуратура Зборівського району здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом умисного пошкодження майна у двох церквах Зборівського району, за ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України.

Тим часом мешканці сусідніх сіл влаштували чергування біля своїх храмів., 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.