Росія привласнила собі радянську перемогу 1945 року - історик

У неоголошеній війні з Путіним Україна витворює нову національну та громадянську ідентичність.

Про це в коментарі "Голосy Америки" заявив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім.Кураса НАНУ Владислав Гриневич.

"Пам'ять про Другу світову опинилася в епіцентрі конфлікту Майдану і Антимайдану, - зазначив історик. - Бандерівське гасло "Слава Україні!" стало загальноприйнятим в Україні, від Донбасу до Закарпаття".

При цьому Гриневич наголосив, що Кремль привласнив і націоналізував сталінський міф про "Велику Перемогу", тільки замість радянської перемоги вона стала російською. Cаме таку пам'ять про Другу світову використовували і радикали-противники Майдану.

"Українська революція є антиколоніальною революцією, це вихід України з імперії, - додав науковець. - Саме зараз формується нова українська ідентичність. У неоголошеній війні з Путіним ми відстоюємо свою державність і формуємо свою ідентичність".

На думку історика, для творення нової української ідентичності важливими є теми Голодомору та УПА.

"Це антиімперські, антисталінські теми, які ніколи нас не об'єднають із сучасною Росією, бо вона їх не визнає, - підкреслив Владислав Гриневич. - Голодомор - це історія боротьби Сталіна з українцями Наддніпрянщини, УПА - це історія боротьби Сталіна з українцями Волині і Галичини".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець.

Дивіться також: "У Червоній армії воювали 6 млн українців"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.