УПЦ КП заявляє про репресії проти церкви на Донбасі

Українська православна церква Київського патріархату заявляє про факти погроз життю та здоров’ю духовенства і вірних на Сході України.

Про це йдеться у заяві, оприлюдненій у четвер.

''На жаль за останній час Київській Патріархії стали відомими численні факти погроз життю та здоров’ю духовенству і вірних УПЦ КП, створення перешкод діяльності Церкви в східних областях України з боку контрольованих і заохочуваних з Росії терористичних та сепаратистських сил'', - сказано у зверненні.

''Зокрема, озброєні особи вдиралися до храмів Київського Патріархату з вимогою до священнослужителів негайно переходити в підпорядкування Московського Патріархату, терористи "оголошували смертні вироки" священикам КП, що в нинішніх умовах створює реальну загрозу життю духовенства і вірних УПЦ КП в Донецькій та Луганській областях'', - зазначається у заяві.

''В деяких місцях через активність терористичних та сепаратистських сил, створювані ними перешкоди (блокпости) духовенство, з метою не наражати парафіян на небезпеку, змушене в деяких храмах значно скорочувати кількість богослужінь, а в окремих і зовсім їх припиняти'', - повідомили в УПЦ КП.

Окрім того, у заяві вказується на зв’язок між одним з керівників терористів і озброєних сепаратистів, офіцером російських спецслужб Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) і К. В. Малофєєвим – головою правління Благодійного фонду Святителя Василія Великого (Росія), який був організатором привезення в Україну так званих "Дарів волхвів".

''Занепокоєння викликає також виявлений Запис їхніх переговорів, де Гіркін звітує "Константину Валерьевичу" про напад на українських військовослужбовців та правоохоронців, а останній вітає з "добре відзначеним святом" (Вербною неділею) доступний у мережі Інтернет'', - сказано у заяві.

''Існують й інші докази тісного зв’язку між Гіркіним (Стрєлковим) та вказаним російським навколоцерковним фондом'', - йдеться у повідомленні.

У заяві міститься заклик до Московського Патріархату засудити співпрацю із сепаратистами і відмежуватися від неї, покарати винних.

Враховуючи все це, УПЦ КП звернулася до представників державної влади України з проханням захистити духовенство і громади Київського Патріархату в Донецькій та Луганській областях від нападів і погроз злочинців.

Як відомо, у Костянтинівці (Донецька область) на блок-посту сепаратисти застрелили православного священика.

У квітні 2014 року Кримська єпархія УПЦ КП заявила про порушення окупаційною владою попередніх гарантій недоторканості парафій Київського патріархату в регіоні, про репресії та погрози. Все духовенство КП було змушене евакуювати своїх рідних на "материк".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.