Окупанти в Криму порушили гарантії і розпочали репресії проти УПЦ КП

Кримська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату заявила про порушення окупаційною владою попередніх письмових гарантій недоторканості парафій КП в регіоні.

Про це йдеться у зверненні архієпископа Сімферопольського та Кримського Климента, розміщеному на сайті УПЦ КП.

"У Севастополі у Київського Патріархату фактично відібрано храм Священномученика Климента Римського на території Навчального загону ВМС України, - йдеться у зверненні. - Російські військові, що здійснюють охорону, не пускають до храму настоятеля архімандрита Макарія (Щипакова), етнічного росіянина, колишнього військовослужбовця Військово-морського флоту, та його парафіян".

Усі намагання керуючого Кримською єпархією зустрітися з представниками діючої міської влади Севастополя з цього та інших питань виявилися марними.

Також в УПЦ КП фактично відібраний храм Покрови Божої Матері у селищі Перевальному. На настоятеля протоієрея Івана Катькала та місцевих вірян чинять психологічний тиск представники УПЦ Московського Патріархату. На свято Входу Господнього до Єрусалима (Вербну неділю) молодики в камуфляжі намагалися спровокувати конфлікт.

Керівник Кримської єпархії наголошує, що цього року "радник Кабінету міністрів Автономної республіки Крим з питань оборони та безпеки полковник Ігор Стрєлков" підписав документ, згідно з яким всім органам державної влади Криму приписано рішуче протидіяти спробам заволодіти майном та перешкоджанню діяльності храмів УПЦ КП у Криму.

Цей лист, за словами Стрєлкова, був погоджений з Патріархом Кирилом і є письмовими гарантіями влади Криму, щодо недоторканості Київського Патріархату у Криму.

Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент від імені всієї Кримської єпархії УПЦ КП звернувся до президента РФ Владіміра Путіна з вимогою – забезпечити рівні права українцям Криму, вірним Київського Патріархату в Криму на вільне здійснення молитовного і церковного життя, вільне сповідання Православної віри та національно-культурних традицій.

Також вірні УПЦ КП у Криму звернулися до влади України з вимогою захистити українців і православних віруючих Київського Патріархату в Криму. Також православні Криму просять міжнародні організації стати миротворцями і "заступитися за пригнічених та скривджених".

Як відомо, у березні 2014 року кримські татари висловили готовність у випадку недопущення окупаційною владою священників УПЦ КП до їхніх храмів надати місце для здійснення православних богослужінь у мечетях.

За словами прес-секретаря УПЦ, все духовенство Київського Патріархату було змушене вивезти з півострова свої сім'ї.

Дивіться також інші матеріали за темами "УПЦ КП" та "Окупація"

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.