Окупанти в Криму порушили гарантії і розпочали репресії проти УПЦ КП

Кримська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату заявила про порушення окупаційною владою попередніх письмових гарантій недоторканості парафій КП в регіоні.

Про це йдеться у зверненні архієпископа Сімферопольського та Кримського Климента, розміщеному на сайті УПЦ КП.

"У Севастополі у Київського Патріархату фактично відібрано храм Священномученика Климента Римського на території Навчального загону ВМС України, - йдеться у зверненні. - Російські військові, що здійснюють охорону, не пускають до храму настоятеля архімандрита Макарія (Щипакова), етнічного росіянина, колишнього військовослужбовця Військово-морського флоту, та його парафіян".

Усі намагання керуючого Кримською єпархією зустрітися з представниками діючої міської влади Севастополя з цього та інших питань виявилися марними.

Також в УПЦ КП фактично відібраний храм Покрови Божої Матері у селищі Перевальному. На настоятеля протоієрея Івана Катькала та місцевих вірян чинять психологічний тиск представники УПЦ Московського Патріархату. На свято Входу Господнього до Єрусалима (Вербну неділю) молодики в камуфляжі намагалися спровокувати конфлікт.

Керівник Кримської єпархії наголошує, що цього року "радник Кабінету міністрів Автономної республіки Крим з питань оборони та безпеки полковник Ігор Стрєлков" підписав документ, згідно з яким всім органам державної влади Криму приписано рішуче протидіяти спробам заволодіти майном та перешкоджанню діяльності храмів УПЦ КП у Криму.

Цей лист, за словами Стрєлкова, був погоджений з Патріархом Кирилом і є письмовими гарантіями влади Криму, щодо недоторканості Київського Патріархату у Криму.

Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент від імені всієї Кримської єпархії УПЦ КП звернувся до президента РФ Владіміра Путіна з вимогою – забезпечити рівні права українцям Криму, вірним Київського Патріархату в Криму на вільне здійснення молитовного і церковного життя, вільне сповідання Православної віри та національно-культурних традицій.

Також вірні УПЦ КП у Криму звернулися до влади України з вимогою захистити українців і православних віруючих Київського Патріархату в Криму. Також православні Криму просять міжнародні організації стати миротворцями і "заступитися за пригнічених та скривджених".

Як відомо, у березні 2014 року кримські татари висловили готовність у випадку недопущення окупаційною владою священників УПЦ КП до їхніх храмів надати місце для здійснення православних богослужінь у мечетях.

За словами прес-секретаря УПЦ, все духовенство Київського Патріархату було змушене вивезти з півострова свої сім'ї.

Дивіться також інші матеріали за темами "УПЦ КП" та "Окупація"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.