Спецпроект

У Печерській Лаврі показують картини Шевченка

У Києво-Печерському заповіднику відкриється виставка "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть".

Виставка під назвою "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть" відбудеться в рамках святкових заходів до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, повідомляє сайт Києво-Печерського заповідника.

Відкриття виставки: 23 травня 2014 року о 15:00, у корпусі № 1 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У виставковому проекті беруть участь провідні музеї України: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей "Православна Україна" Української православної церкви, а також Національна історична бібліотека України.

В експозиції можна ознайомитися з матеріалами, що висвітлюють петербурзький період життя Кобзаря та народні джерела його творчості, а також дізнатися про історико-етнографічні подорожі Т.Г.Шевченка Україною в 1840-х рр.

На виставці буде представлено понад 200 музейних предметів, серед яких унікальні – оригінали офортів з серії "Живописна Україна" та акварелі Тараса Шевченка та рідко експоновані - портретТараса Шевченко роботи Олександра Архипенка.

Живописні твори Шевченка із зображенням пейзажів старовинних міст України ― Переяслава, Густина, Почаєва, Чигирина також будуть доповнені цікавими мистецькими пам’яткими - срібним напрестольним хрестом 1682 р. з ризниці Густинського монастиря, іконою Почаївської Богородиці, портретом ігумені Чигиринського жіночого монастиря Надії та іншими.

Атмосферу життя творчої інтелігенції петербурзького суспільства доповнять окремі атрибути світського побуту того часу: деталі жіночих і чоловічих костюмів, віяла, портсигари, кишенькові годинники, столове срібло, тощо.

В окремих вітринах можна ознайомитися з виданнями, які ілюстрував Тарас Шевченко, з фондів Національної історичної бібліотеки України.

В експозиції представлені пам’ятки з шевченківської колекції митрополита Київського та всієї України Володимира та з зібрання Музею "Православна Україна" Української Православної церкви.

Виставку можна відвідати щоденно з 9.00 до 18.00 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська 9, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, корпус № 1.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.