Центр "Альфа" ФСБ Росії хочуть назвати іменем Андропова

Антитерористичний центр Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, більш відомий як група "Альфа", хочуть назвати ім'ям генерального секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова.

Відповідну пропозицію висунули депутати фракції КПРФ у Держдумі, повідомляють "Известия".

Таким чином вони хочуть відзначити сторіччя з дня народження радянського лідера і голови КГБ СРСР, яке виповнюється у червні 2014 року.

Депутати-комуністи звернулися до глави ФСБ Алєксандра Бортнікова з пропозицією назвати Управління "А" ім'ям Андропова.

Юрій Андропов

Самі комуністи на честь вікового ювілею радянського генсека мають намір випустити пам'ятну латунну медаль.

Заступник голови комітету Дурждеми з безпеки та протидії корупції Алєксандр Хінштейн ("Єдина Росія") вважає ініціативу комуністів правильною. У ФСБ утримуються від коментарів.

Група "А" 7-го управління КГБ СРСР була створена в 1974 році за розпорядженням голови КГБ Юрія Андропова після теракту на Олімпіаді в Мюнхені в 1972 році, коли палестинські терористи з організації "Чорний Жовтень" захопили в заручники ізраїльських спортсменів, 11 з яких були вбиті.

Після краху СРСР і скасування КГБ "група Альфа" увійшла до складу ФСБ.

Юрій Андропов очолював КГБ СРСР у 1967-1982 роках. Після смерті Леоніда Брежнєва в листопаді 1982 року був обраний генеральним секретарем ЦК КПРС.

У період його керівництва партією і радянською державою почалася боротьба з корупцією у вищих ешелонах комуністичної номенклатури, в економіці був оголошений курс на "прискорення", почалося розширення економічних прав трудових колективів. Одночасно загострилося протистояння із Заходом. Андропов помер у лютому 1984 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.