Спецпроект

1983: Рейґан називає СРСР "імперією зла" і засуджує американських "противсіхів"

Одна з найвідоміших промов американського президента часів нашого "застою" - Рональд Рейґан закликає молитися за радянських людей і в той же час не забувати, що ці люди є "центром зла у сучасному світі".

4 листопада 1980 року колишній актор Рональд Рейґан став президентом США. Через три роки він виступить із своєю промовою про стосунки США і СРСР на тлі гонки ядерних озброєнь. 

Ця промова стане одним із найбільш знаменитих виступів американського візаві Брєжнєва і Андропова:

"Багато років тому, я почув вислів одного молодого батька в Каліфорнії: "Я краще побачу, що мої маленькі дівчатка помруть зараз, все ще вірячи в Бога, ніж вони будуть рости при комунізмі і помруть колись пізніше, більше не вірячи в Бога".

...Дозвольте нам помолитися за спасіння всіх тих, хто живе в тій тоталітарній темряві. Просіть, щоб вони виявили радість милосердного Бога. Але поки вони проповідують всемогутність держави і його перевагу над особистістю, поки вони вірують у своє майбутнє панування над всіма народами землі, вони - центр зла в сучасному світі.

Найстрашніше зло відбувається навіть не в концентраційних трудових таборах, де ми бачимо кінцевий результат цього зла.

Зло задумують і наказують виконувати в чистих теплих кабінетах з гарним освітленням і килимовими доріжками тихі люди в білих комірцях, зі стриженими нігтями і гладенько виголеними щоками, яким не потрібно підвищувати голос.

Але через те, що ці тихі люди не підвищують голос, через те, що вони - як і диктатори до них - зрештою вимагають лише окремої території, комусь здається, що нам варто прийняти їх такими, які вони є.

...У ваших обговореннях щодо обмеження ядерних озброєнь остерігайтеся спокуси гордині - спокуси поставити себе вище того, що відбувається, маркувати обидві сторони однаково помилково, ігнорувати факти історії і агресивних імпульсів Імперії зла, спокуси називати гонку озброєнь гігантським непорозумінням і таким чином уникати боротьби між Правдою і Брехнею, Добром і Злом".

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.