Товариство "Меморіал" у Росії оголосили "іноземним агентом"

Замоскворецький суд Москви зобов'язав правозахисний центр "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента.

Про це повідомляє ИТАР-ТАСС.

Навесні 2013 року прокуратура зобов'язала "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента, що було оскаржено правозахисною організацією. Тепер суд не знайшов підстав для задоволення скарги .

Рішення Замоскворецкого суду може бути оскаржене в апеляційній інстанції. Представники "Меморіалу " заявили про необхідність вивчити судовий акт і після цього звертатися до Мосміськсуду.

Представник "Меморіалу" Кирило Коротєєв у суді визнав факт отримання фінансування з-за кордону, але наголосив, що "Меморіал" не займається політичною діяльністю, не здійснює вплив на громадську думку і прийняття державних рішень - а отже, не може бути зарахований до іноземних агентів.

Юристи організації послалися на соціологічні опитування "Левада-центру", згідно з якими 62% населення Росії сприймають словосполучення "іноземний агент" негативно і асоціюють його носія з "ворогом , розвідником, шпигуном".

Відповідно до законодавства у Росії, "іноземним агентом" є некомерційна організація, яка отримує грошові кошти та інше майно від іноземних держав, громадян, організацій (в тому числі і міжнародних) і бере участь у політичній діальності на території РФ в інтересах іноземних джерел.

Раз на півроку "агенти" повинні звітувати про свою діяльність та персональний склад керівних органів, щоквартально - про витрачання грошових коштів і використання іншого майна. Раз на рік органи РФ перевіряють "іноземних агентів", є також позапланові перевірки, які можуть проводитися за повідомленнями "наявність у діяльності ознак екстремізму".

"Меморіал" — товариство, котре займається збереженням пам'яті стосовно політичних репресій у СРСР у XX сторіччі та правозахистною діяльністю. Засноване у 1989 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.