Замість Леніна у Дніпропетровську буде меморіал Небесній Сотні. ФОТО

На дніпропетровській площі Героїв Майдану на місці пам'ятника Леніну планують спорудити меморіал загиблим під час революції.

Про це повідомляє gorod.dp.ua.

Меморіал у вигляді басейнy-фонтана пропонує встановити переможець конкурсу "Пам'ятник Небесної сотні", проведеного дніпропетровською філією Спілки архітекторів України.

На дні басейну напишуть імена загиблих під час протестів у січні-лютому 2014 року, а у воді буде відображатися небо, що символізуватиме зв'язок небесних воїнів із площею Героїв Майдану.

Автор проекту Всеволод Зарічний пропонує встановити на місці постаменту пам'ятника Леніна басейн висотою 40 сантиметрів і діаметром 15 метрів.

 

Дно басейну зроблять з білого мармуру, а бічну частину - з чорного граніту. За словами скульптора, фонтан не буде призначено для купання.

"Шар води буде всього пару міліметрів, адже її завдання - відображати небо, - пояснив Зарічний. - Філософія води демонструє швидкоплинність часу, а відображення неба - символ того, куди потрапляє людина після смерті".

 

По колу всередині басейну будуть написані імена загиблих на Майдані. У нічний час доби імена підсвічуватимуться.

Конструкція басейну також зручна для покладання квітів. Їх автор пропонує розміщувати по всьому колу, що додасть пам'ятнику вигляд традиційного українського вінка.

 

Як відомо, 22 лютого міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Тоді ж мітингувальники повалили пам'ятник Володимиру Леніну на цій площі.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.