Суд дозволив президенту ФРН називати крайньо правих неадекватами

Федеральний конституційний суд Німеччини відхилив позов праворадикальної Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН) проти президента ФРН Йоахіма Гаука, який назвав її прихильників ненормальними.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

НДПН подала позов проти Гаука після того, як у серпні 2013 року під час передвиборної кампанії він публічно заявив, що країні "потрібні громадяни, які виходять на вулиці і вказують на межі дозволеного цим ненормальним".

"Ненормальними" або "придуркуватими", "несповна розуму" глава держави в даному разі назвав ультраправих і їх прихильників, які протестують проти надання іноземцям політичного притулку в Німеччині.

У відповідь НДПН звинуватила його в дифамації і порушення свого права на рівні шанси під час передвиборної кампанії.

На погляд федеральних суддів, саме поняття "ненормальний" може розглядатися як наклеп, проте в даному разі, як зазначається у вироку, президент ФРН мав на увазі осіб, "які не розуміють історію і відстоюють праворадикальні, націоналістичні і антидемократичні переконання незважаючи на жахливі наслідки націонал-соціалізму".

Крім того, суд підкреслив, що у своїх висловлюваннях глава держави "є вільним у виборі тем, що стосуються суспільного розвитку, і підборі комунікативних форм".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.