У Києві обговорять комуністичні злочини

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини».

Головна мета дискусії – привернути увагу органів влади та громадськості до необхідності дослідження злочинів комуністичного режиму.

На круглому столі йтиметься про ідеологію і практику комунізму, його наслідки для України, а також європейський досвід та українські перспективи правової оцінки злочинів тоталітаризму.

Час та місце:

25 червня, середа
11.00 – 16.00
Спілка письменників (м. Київ, вул. Банкова 2)

Основні доповідачі:


Шаповал Юрій Іванович, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;
В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті;
Огієнко Віталій, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

До участі в круглому столі запрошені: віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, віце-спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський, голова парламентського комітету з питань духовності та культури В’ячеслав Кириленко, посли Польщі, Чехії, Литви; провідні науковці, краєзнавці, громадські діячі, зокрема, Євген Сверстюк, Євген Захаров, Володимир Василенко, Василь Марочко, Владислав Верстюк.

Пряма трансляція: 


Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національна спілка письменників України, Центр історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", газета "День".

Прес-секретар УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +380 44 253-15-63, +380 50 383-37-43

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.