В Росії відроджують радянські п'ятирічки

Російський уряд переходить на планування економічного і соціального розвитку на п'ять років. Щоб і далі розвивати "все те, чим пишалися в Радянському Союзі". А про виконання і перевиконання планів звітуватимуть у Кремлі.

Про це повідомляють "Известия" з посиланням на високопоставлене джерело в уряді.

За словами джерела, перший план з досягнення певних цільових показників має бути презентовано президенту РФ вже цього місяця.

Його буде сформовано по галузях - промисловість, транспорт, соціальна сфера тощо. Раз на півроку на засіданнях уряду будуть розглядати питання, пов'язані з його реалізацією.

"Вже давно піднято питання, що економіка нашої країни та її бюджет прив'язані до цін на нафту і газ, - заявив чиновник. - Необхідно розвивати індустріальну галузь, машинобудування, ринок праці, наукомісткі технології, все те, чим ми пишалися у Радянському Союзі".

Джерело відзначило, що 1 липня президент підписав закон "Про стратегічне планування", в який "саме вкладається концепція майбутніх п'ятирічок" уряду.

 Плакат IX-ої п'ятирічки. Українська РСР, 1975 рік

В адміністрації Путіна виданню підтвердили, що уряд буде звітувати за довгостроковими планами.

П'ятирічки — централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР. За Сталіна п'ятирічки мали юридичну силу закону, з 1950-х вони все більше перетворювалися на "контрольні цифри".

Перша п'ятирічка була призначена на 1928-1933 роки і присвячувалася індустріалізації СРСР. Вона заклала основи радянської економічної системи, які збереглися аж до розпаду країни. Було збудовано близько 1500 нових підприємств, із них 400 - в Україні.

У процесі виконання першої п'ятирічки величезна кількість імпортованої техніки змусила радянське керівництво збільшити обсяги експорту аграрної продукції. У зв'язку з цим була проведена позапланова примусова колективізація, що спричинило Голодомор і різкого зниження життєвого стандарту в УРСР.

За деякими показниками п'ятирічок траплялися перевиконання, за багатьма — недовиконання плану, деякі п'ятирічки були зірвані або значно змінені у процесі виконання. Радянська пропаганда натомість твердила, що всі п'ятирічки були виконані й перевиконані.

Останній, XIIІ-ий п'ятирічний план не було реалізовано у зв'язку з крахом Радянського Союзу.

Дивіться також:

Як Донбас перетворився на "індустріальне середньовіччя"

Радянські плакати-страшилки про безпеку на виробництві. СКАНИ

Як руйнувалася економіка СРСР за Брежнєва. Щоденник працівника ЦК

Янкі гартували сталь. Радянську індустріалізацію здійснили капіталісти

Гетьманоміка. Про фінанси й економіку держави Скоропадського

Агонія СРСР. Талони на горілку, хліб та СМС. СКАНИ

все за темою "Промисловість"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.