У Москві готують сепаратистський підручник з історії "Новоросії"

У Москві сепаратисти організували "круглий стіл", присвячений розробці підручника з історії "Новоросії".

Про це повідомляє Газета.ru.

Появу посібника ще 27 червня анонсував Олег Царьов, який перебуває у всеукраїнському розшуку за вчинення кримінальних злочинів.

Крім Царьова, у заході брали участь кілька представників сепаратистів, а більшість учасників круглого столу склали переважно росіяни - представники праворадикальної тусовки з оточення Алєксандра Проханова (газета "Завтра"),

На засідання також були запрошені російські військові, міліціонери, "теоретик англосаксонської змови" Ніколай Старіков, директор Інституту країн СНД Константін Затулін, публіцист-сталініст Анатолій Вассерман, історик Алєксандр Дюков, утікач Олександр Чаленко та інші євразійці.

За підсумками заходу з'явиться експертна робоча група зі складання підручника. На "круглому столі" пробували визначити "ідеологію держави", обговорити питання формування ідентичності та системи цінностей республік.

Анонсовано, що в підручнику "буде величезний історичний відрізок від найдавніших часів, а не тільки сучасні події".

За словами представника "Народного фронту Новоросії" Олександра Зінченка (керівника тітушок під час зимового Антимайдану), ідеологію підручника в першу чергу визначатиме приналежність до російського світу.

"Якщо Росія для нас зараз є свого роду бастіоном традиційних гуманістичних цінностей, то Новоросія являє собою потужний форпост цих цінностей на західному рубежі російської держави", - сказав Зінченко.

Він також наголосив, що особливе місце в системі "новоросійських" цінностей займає "Велика Перемога і той масовий героїзм, який з нею пов'язаний".

"По суті, Новоросія є символом торжества російського духу, трудової доблесті і військової честі, - додав Зінченко. - Саме на цьому ідеологічному базисі і формується національна самосвідомість народу Новоросії".

Царьов пообіцяв створити і почати тиражувати підручник до 1 вересня - щоб "устигнути до початку нового навчального року".

Новоросія - адміністративна назва, запроваджена у XVIII сторіччі імперською адміністрацією в Санкт-Петербурзі для земель Війська Запорізького та Кримського Юрту (ханства). За царату використовувалася як політичний термін.

Новоросійська губернія існувала на козацьких і татарських землях двічі: в 1764-1783 рр. з центром у Кременчуку і в 1796-1802 рр. з центром у Новоросійську (пізніше Катеринослав, нинішній Дніпропетровськ).

У XIX сторіччі губернію було розділено на три - Катеринославську, Херсонську і Таврійську. Частина території нинішнього Донбасу (Луганськ, Донецьк, Артемівськ, Маріуполь) входила до Катеринославської губернії зі столицею в нинішньому Дніпропетровську. До неї ж належали Таганрог і Ростов-на-Дону (нині територія РФ).

Північні землі нинішнього Донбасу ніколи не належали до "Новоросії". Слов'янськ (козацький Тор), Краматорськ, Старобільськ, Біловодськ були у складі Слобожанської України (в ті часи Харківської губернії).

Здобуті в результаті війн із Османською імперією землі Дикого степу від Дністра до Кубані колонізовувалися переважно українцями.

На думку відомого дослідника історичної демографії, москвича Володимира Кабузана, частка українців у Херсонській та Катеринославській губерніях (разом) в середині ХІХ сторіччя складала 74%.

Дивіться також:

Історія Новоросії та її етнічний склад

Малоросія - країна, яка не відбулася. КАРТИ

Донецько-Криворізька республіка. Крах сепаратистів

Європейці заснували Донбас. Чому ж регіон став Антиєвропою?

"Донецькі правили згідно з політичними традиціями Степу" - історик

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Українці, які створили Російську імперію

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.