Кафедра історії Могилянки шукає студентів

Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує випускників шкіл, які захоплюються дослідженням минулого і хочуть реалізуватися як фахові історики, вступати на бакалаврську програму.

Про це ІП повідомили працівники кафедри.

Майбутнім студентам пропонують індивідуальний підхід викладання; вивчення праць найбільш авторитетних істориків сучасності; фахову обізнаність із українською та західною історіографією; отримання навичок критичного аналізу джерел – як рукописних, так і візуальних.

"Кожен зможе вибрати ближчий до душі напрям дослідження – історію повсякдення, історію церкви, історію дипломатії, інтелектуальну історію чи історію ідей, радянські студії чи студії пам’яті, вивчення тоталітаризму чи теорію історії, політичну історію чи історію євроінтеграції тощо", - наголошують викладачі.

Випускники кафедри зможуть продовжити навчання на магістерських і докторських програмах у провідних університетах світу, а після їхнього завершення працевлаштування на кафедрі.

"Ті ж, хто вирішують обрати неакадемічну кар’єру, прокладають собі успішний шлях експертами у провідних громадських організаціях, в журналістиці, в дипломатії та політиці", - обіцяють в НаУКМА.

Умови вступу можна переглянути на сайті університету.

Тих, хто уже має базову вищу освіту з історії, запрошуєють уступати на маґістерську програму Могилянки.  

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.