"Батьківщина" проти перейменування вулиці Леніна на вулицю Небесної Сотні

На сесії Шполянської міської ради було прийняте рішення не перейменовувати одну з центральних вулиць міста – Леніна на вулицю Небесної Сотні.

Про це повідомляє сайт партії "Батьківщина".

Із присутніх на сесії 19 депутатів десять осіб проголосували "за" перейменування, ще дев’ятеро – "утрималися". Серед тих, хто утримався, і учасники районної партійної організації ВО "Батьківщина". Своє рішення з цього приводу прокоментував один з депутатів міськради, голова фракції Володимир Горбач:

– "Батьківщинівці" серйозно підійшли до вивчення цієї проблеми. Ми провели опитування, щоб дізнатися думку громади про перейменування. Адже вулиця Леніна – центр нашого міста. Так-от, сто відсотків юридичних осіб висловилися проти перейменування. Вважаю, що їхня думка досить важлива, бо на вулиці знаходиться багато банків та різних юридичних установ. Серед місцевих жителів понад вісімдесят відсотків висловились "проти" перейменування. Саме тому ми вирішили підтримати громадську позиція.

Однак, за словами Володимира Павловича, місцева "Батьківщина" детально вивчатиме це питання. Окрім того депутати-батьківщинівці запропонували увіковічнити пам'ять героїв, створивши постамент або сквер пам’яті Небесної Сотні.

Місто Шпола є районним центром Черкаської області, знаходиться у географічному центрі України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.