"Батьківщина" проти перейменування вулиці Леніна на вулицю Небесної Сотні

На сесії Шполянської міської ради було прийняте рішення не перейменовувати одну з центральних вулиць міста – Леніна на вулицю Небесної Сотні.

Про це повідомляє сайт партії "Батьківщина".

Із присутніх на сесії 19 депутатів десять осіб проголосували "за" перейменування, ще дев’ятеро – "утрималися". Серед тих, хто утримався, і учасники районної партійної організації ВО "Батьківщина". Своє рішення з цього приводу прокоментував один з депутатів міськради, голова фракції Володимир Горбач:

– "Батьківщинівці" серйозно підійшли до вивчення цієї проблеми. Ми провели опитування, щоб дізнатися думку громади про перейменування. Адже вулиця Леніна – центр нашого міста. Так-от, сто відсотків юридичних осіб висловилися проти перейменування. Вважаю, що їхня думка досить важлива, бо на вулиці знаходиться багато банків та різних юридичних установ. Серед місцевих жителів понад вісімдесят відсотків висловились "проти" перейменування. Саме тому ми вирішили підтримати громадську позиція.

Однак, за словами Володимира Павловича, місцева "Батьківщина" детально вивчатиме це питання. Окрім того депутати-батьківщинівці запропонували увіковічнити пам'ять героїв, створивши постамент або сквер пам’яті Небесної Сотні.

Місто Шпола є районним центром Черкаської області, знаходиться у географічному центрі України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.