Спецпроект

У Києві говорили про електронний облік музейних предметів

У Києві відбувся "круглий стіл" з питань упровадження електронного обліку музейних предметів в Україні.

Про це повідомляє Музейний простір.

Під час заходу був презентований проект порядку обліку музейних предметів в електронній формі.

Розробка такого документу передбачена положенням про Музейний фонд України й здійснюється Українським центром культурних досліджень спільно із Українським центром розвитку музейної справи.

Документ має встановити єдині умови, вимоги та правила до організації електронного обліку музейних предметів, визначення стандартизованого формату обміну даними про музейні предмети та колекції.

Передбачається, що єдині вимоги до побудови музейних облікових баз даних та формат обміну даними базуватимуться на провідних міжнародних галузевих стандартах, що, зокрема, рекомендовані Міжнародної радою музеїв (ІСОМ).

Застосування уніфікованих автоматизованих комп’ютерних систем обліку в роботі музеїв не лише сприятиме оптимізації та інтенсифікації фондово-облікових процедур, підвищить рівень безпеки музейних колекцій, а й забезпечить дієвий механізм включення інформації про рухомі культурні цінності до Державного реєстру національного культурного надбання та міжнаціональних банків даних.

Також, під час обговорення концептуальних засад організації музейного обліку в Україні та участі професійного середовища в процесі розвитку та імплементації відповідних стандартів у тісній комунікації із зарубіжними колегами, була висловлена ініціатива створення української секції документації (CIDOC) національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Захід був проведений Міністерством культури України, Українським центром культурних досліджень та Українським центром розвитку музейної справи у приміщенні та за організаційної підтримки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Участь в "круглому столі" взяли перший заступник Міністра культури України Олеся Островська-Люта, радник віце-прем’єр міністра з гуманітарних питань Людмила Гарбуз та понад 50 фахівців з музейних інституцій, які мають досвід впровадження комп’ютеризованих систем для здійснення фондово-облікової діяльності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.