Фінансист сепаратистів будує під Москвою величезний історичний парк

Російський бізнесмен Константін Малофєєв планує відкрити тематичний парк з історії з загальним обсягом інвестицій 18 млрд рублів (6 млрд грн).

Про це повідомляють Ведомости.

Французька компанія Puy du Fou International SAS і Малофєєв підписали угоду про створення в Росії тематичного парку російської історії. Парк планується розташувати на ділянці площею близько 300 га.

Для реалізації проекту створена спільна компанія "Пюіді Фу Царгород", яка управлятиме проектом та інвестиціями в нього. При цьому інвесторів наразі не називають.

Земля у Серпуховському районі Московської області, на якій планується розташувати парк, вже контролюється Малофєєвим.

"Ми хочемо створити не стільки парк розваг, скільки місце для занурення на кілька годин в історію Росії через грандіозну виставу", - зазначив бізнесмен. Парк, за його словами, повинен буде об'єднати "багатющий культурний контент" з "найсучаснішими інженерними та розважальними технологіями".

"Країна потребує масштабних туристичних проектів, націлених на розвиток її економіки і прославляння її минулого", - цитують ініціатори слова засновника Puy du Fou Філіпа де Вільє. Відкрити парк планується через 2,5-3 роки.

Парк Puy du Fou розташований за 385 км на південний захід від Парижа. Його в 1977 р. відкрив Філіп де Вільє, колишній заступник міністра культури Франції.

У парку можна взяти участь у спектаклях, що описують історичні події Франції та департаменту Вандея (парк розташований там), пожити в готелях різних історичних епох тощо.

У 2012 р. парк отримав премію Всесвітньої асоціації парків як кращий парк світу. Щорічно його відвідують близько 1,5 млн осіб. Крім того, Puy du Fou надає консультації при створенні аналогічних проектів в Угорщині, Польщі, Іспанії та Італії.

У липні 2014 року головне слідче управління МВС України назвало Малофєєва причетним до організації незаконних збройних формуваннях на території України, протиправна діяльність яких призвела до загибелі людей і інших тяжких наслідків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.