На Вінничині вшанують козаків та УПА, приберуть комуністичні назви

Депутати Вінницької обласної ради вирішили вшанувати ветеранів ОУН та УПА і не вшановувати комуністичних злочинців на території Вінничини.

Про це повідомляє офіційний сайт Вінницької облради.

Під час засідання постійної комісії облради з питань культури та історичної спадщини депутати одноголосно ухвалили рішення про підтримку громадської ініціативи щодо створення історико-культурного заповідника "Батіг" в селі Четвертинівці Тростянецького району.

Ідеться про місце битви під горою Батіг - поблизу с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Битва між військами української козацької держави під проводом Богдана Хмельницького та Речі Посполитої під командуванням польського коронного гетьмана М. Калиновського відбулась 1-2 червня 1652 року. Її результатом була розгромна поразка королівської армії від козацько-татарського союзного війська. 

На місці історичної події знаходиться пам'ятка місцевого значення „Поле Батозької битви" до складу якої входять унікальні історичні і природні місця, що потребують захисту, охорони і благоустрою із боку держави, наголосили депутати.

Крім цього, комісія рекомендувала органам місцевого самоврядування Вінницької області "вжити заходів з демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам комуністичного режиму, причетним до здійснення політичних репресій та Голодомору 1932-1933 рр., перейменування назв вулиць і площ сіл, селищ та міст області, які носять імена організаторів та виконавців комуністичних злочинів проти українського народу".

Також депутати ухвалили комісійне рішення щодо визнання на рівні області вояків ОУН-УПА воюючою стороною у визвольних змаганнях за незалежність України під час Другої світової війни.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.