Проросійські фанати продовжують керувати Держархівом - депутат

Після звільнення з посади голови Державної архівної служби Ольги Гінзбург установою керує її заступник - прихильник "русского мира".

Про це заявив голова комітету ВР з питань свободи слова Микола Томенко.

За словами депутата, Державною архівною службою продовжує керувати "людина з відверто "українофобською" ідеологією" – перший зам голови Держархіву Віктор Воронін, який політично співпрацював разом із Дмитром Табичником, зокрема, лобіював встановлення в центрі Києва пам'ятника Дмитру Столипіну.

"Окрім того, вся та ж Гінзбург О.П., у свій час призначена за квотою Комуністичної партії України, продовжує "піклуватися" архівною службою як помічник Міністра юстиції України", наголосив голова комітету.

Томенко заявив, що звернувся до прем'єр-міністра Арсенія Яценюка з проханням утрутитися в дану ситуацію.

Як відомо, у квітні 2014 року Кабмін звільнив з посади голови Державної архівної служби Ольгу Гінзбург, яка керувала Держархівом у 2006-2008 і 2009-2010 і 2011-2014 роках.

До призначення вона була народним депутатом від Компартії України, до парламенту - інженером, секретарем парткому і замдиректора ВАТ "Конотопський арматурний завод". За освітою - інженер-механік.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.