КОМУНІСТКА І "РЕГІОНИ" РАЗОМ ПІАРИТИМУТЬ СТОЛИПІНА

Міжнародний фонд "Єдиний світ" і Державна архівна служба України співпрацюватимуть у створенні виставок та виданні архівних матеріалів про прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Договір про співробітництво "у справі збереження історичної пам'яті та реформаторської спадщини" Столипіна підписали голова Держархіву Ольга Гінзбург та голова правління фонду "Єдиний світ", депутат від Партії регіонів Едуард Прутнік.

"Потрібно багато чого зробити нам для того, щоб цю відому фігуру зробити яскравою і донести до нашої країни її позитивний образ", - сказала Гінзбург при підписанні документа.

"Я впевнений, що реформи Столипіна мали величезне значення і для України, і в цілому для великої імперії, яку він тоді очолював", - додав Прутнік.

За словами "регіонала", первісна ініціатива фонду з відновлення пам'ятника Столипіну перейшла в більш глибокий проект. При цьому депутат зазначив: "Ми не ведемо мову про створення нового пам'ятника, ми говоримо про відновлення старого"​​,

Так виглядав пам'ятник Столипіну на Хрещатику. Напис ліворуч: "Петру Аркадьевичу Столыпину - русскie люди". Напис над фігурою вітязя: "Вамъ нужны великiя потрясенiя, - намъ нужна великая Россiя"

У свою чергу Гінзбург заявила, що Держархів в рамках співпраці з фондом має намір організовувати виставки архівних матеріалів про Столипіна, а також видавати ці матеріали.

За словами Прутніка, його фонд також заснував створення електронної бібліотеки імені Столипіна, а також міжнародну грошову премію за реформаторські ідеї.

Як відомо, Ольга Гінзбург - член КПУ, яка стала головою Держархіву за квотою Компартії.

У жовтні цього року Прутнік разом із іншими "регіоналами" заявили про намір відновити у Києві пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

В січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес.

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.