Проросійські фанати продовжують керувати Держархівом - депутат

Після звільнення з посади голови Державної архівної служби Ольги Гінзбург установою керує її заступник - прихильник "русского мира".

Про це заявив голова комітету ВР з питань свободи слова Микола Томенко.

За словами депутата, Державною архівною службою продовжує керувати "людина з відверто "українофобською" ідеологією" – перший зам голови Держархіву Віктор Воронін, який політично співпрацював разом із Дмитром Табичником, зокрема, лобіював встановлення в центрі Києва пам'ятника Дмитру Столипіну.

"Окрім того, вся та ж Гінзбург О.П., у свій час призначена за квотою Комуністичної партії України, продовжує "піклуватися" архівною службою як помічник Міністра юстиції України", наголосив голова комітету.

Томенко заявив, що звернувся до прем'єр-міністра Арсенія Яценюка з проханням утрутитися в дану ситуацію.

Як відомо, у квітні 2014 року Кабмін звільнив з посади голови Державної архівної служби Ольгу Гінзбург, яка керувала Держархівом у 2006-2008 і 2009-2010 і 2011-2014 роках.

До призначення вона була народним депутатом від Компартії України, до парламенту - інженером, секретарем парткому і замдиректора ВАТ "Конотопський арматурний завод". За освітою - інженер-механік.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.