У Києві згадають про живий ланцюг Вільнюс-Рига-Таллін 1989 року

Посольства Литви, Латвії та Естонії проведуть у Києві акцію солідарності з Україною - символічний живий ланцюг.

Акція відбудеться на Європейській площі у Києві з нагоди 25-річчя Балтійського шляху і у День прапора України, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Початок заходу: 23 серпня 2014 року о 18:00.

За словами організаторів, основною метою акції є показати солідарність з українським народом, продемонструвати необхідність єдності, спираючись на приклад Балтійських країн, вшанувати пам'ять жертв тоталітарного режиму та всіх загиблих за вільне та європейське майбутнє України.

Як відомо, 23 серпня 1989 року відбулася грандіозна акція "Балтійський шлях" - 2 млн людей, тримаючись за руки, об'єднались у один живий ланцюг довжиною 600 кілометрів між столицями балтійських країн Вільнюсом, Ригою і Таллінном.

Це був мирний протест проти розділу Європи та окупації Балтійських країн, проти підписаного у 1939 році таємного протоколу між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною. В результаті реалізації цього документу, відомого як "пакт Молотова-Ріббентропа", Радянський Союз окупував країни Балтії.

"Балтійський шлях свободи пролунав по всьому СРСР і навіть за його межами, - нагадують організатори. - Ця акція була доказом того, що навіть після півстоліття брехні, істина може бути відроджена і перемогти".

"Балтійський шлях" надихнув Народний рух України організувати 22 січня 1990 року живий "Ланцюг єднання" між Києвом і Львовом.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.