Росія вимагає від Болгарії покарати тих, хто малює на пам'ятниках

МЗС Росії направив ноту протесту владі Болгарії з вимогою притягнути до відповідальності винних в оскверненні пам'ятника-поховання радянських воїнів у Софії.

Про це повідомляє РБК із посиланням на російське МЗС.

"У зв'язку з обурливим актом вандалізму в МЗС Болгарії негайно була направлена ​​нота протесту з вимогою вжити заходів щодо недопущення подібних інцидентів надалі", - заявили чиновники.

Росіяни вимагають знайти і покарати "винних у протиправних діях" і привести монумент загиблим червоноармійцям у порядок.

Як відомо, 18 серпня невідомі облили червоною фарбою пам'ятник-поховання радянських солдатів, які загинули під час операцій Червоної армії з визволення Болгарії від нацистів.

Меморіал складається з пам'ятника і стіни з іменами загиблих воїнів. Композиція розташована в софійському кварталі "Лозенец".

Невідомі художники регулярно розмальовують величезний пам'ятник бійцям Третього Українського фронту, розташований неподалік Софійського університету і парламенту Болгарії.

23 лютого 2014 року активісти розмалювали монумент у синьо-жовтих кольорах, додавши написи українською - "Слава Україні!" і "КаПутін".

У 2013 році пам'ятник розмалювали у рожевий колір, додавши чеською мовою "Болгарія вибачається" - акція була присвячена 45-річчю вторгення соціалістичних військ у Чехословаччину, в чому брали участі і болгарська армія.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.