Росія вимагає від Болгарії покарати тих, хто малює на пам'ятниках

МЗС Росії направив ноту протесту владі Болгарії з вимогою притягнути до відповідальності винних в оскверненні пам'ятника-поховання радянських воїнів у Софії.

Про це повідомляє РБК із посиланням на російське МЗС.

"У зв'язку з обурливим актом вандалізму в МЗС Болгарії негайно була направлена ​​нота протесту з вимогою вжити заходів щодо недопущення подібних інцидентів надалі", - заявили чиновники.

Росіяни вимагають знайти і покарати "винних у протиправних діях" і привести монумент загиблим червоноармійцям у порядок.

Як відомо, 18 серпня невідомі облили червоною фарбою пам'ятник-поховання радянських солдатів, які загинули під час операцій Червоної армії з визволення Болгарії від нацистів.

Меморіал складається з пам'ятника і стіни з іменами загиблих воїнів. Композиція розташована в софійському кварталі "Лозенец".

Невідомі художники регулярно розмальовують величезний пам'ятник бійцям Третього Українського фронту, розташований неподалік Софійського університету і парламенту Болгарії.

23 лютого 2014 року активісти розмалювали монумент у синьо-жовтих кольорах, додавши написи українською - "Слава Україні!" і "КаПутін".

У 2013 році пам'ятник розмалювали у рожевий колір, додавши чеською мовою "Болгарія вибачається" - акція була присвячена 45-річчю вторгення соціалістичних військ у Чехословаччину, в чому брали участі і болгарська армія.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.