У Швеції відкрився Український інститут

У Швеції запрацював Український інститут.

Метою нової інституції є популяризація української культури, повідомляє Радіо Свобода.

З нагоди відкриття її ініціатори – українки за походженням – сестри Наталія та Ольга Пасічник – організували благодійний концерт на підтримку України за участю музикантів інших держав.

За словами піаністки Наталії Пасічник, композиції Лисенка, Косенка і Ревуцького сприймаються публікою з захопленням, тим більше що держава не популяризує українську класичну музику за кордоном.

У презентації взяли участь принцеса Швеції, посли США та Грузії. 90% відвідувачів були не українцями, переважно - шведи, котрі не приховували свого захоплення.

"Після сьогоднішнього концерту всі до мене підходили, і кажуть: "Ми ж навіть не знали, що таке є", - зазначила солістка Варшавської опери Ольга Пасічник.

За словами Наталії Пасічник, шведи з неприхованою цікавістю і навіть тривогою спостерігають за подіями в Україні, а відтак виявляють усе більший інтерес до її культури.

Держава Україна фінансово не підтримує нову установу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.