У Швеції відкрився Український інститут

У Швеції запрацював Український інститут.

Метою нової інституції є популяризація української культури, повідомляє Радіо Свобода.

З нагоди відкриття її ініціатори – українки за походженням – сестри Наталія та Ольга Пасічник – організували благодійний концерт на підтримку України за участю музикантів інших держав.

За словами піаністки Наталії Пасічник, композиції Лисенка, Косенка і Ревуцького сприймаються публікою з захопленням, тим більше що держава не популяризує українську класичну музику за кордоном.

У презентації взяли участь принцеса Швеції, посли США та Грузії. 90% відвідувачів були не українцями, переважно - шведи, котрі не приховували свого захоплення.

"Після сьогоднішнього концерту всі до мене підходили, і кажуть: "Ми ж навіть не знали, що таке є", - зазначила солістка Варшавської опери Ольга Пасічник.

За словами Наталії Пасічник, шведи з неприхованою цікавістю і навіть тривогою спостерігають за подіями в Україні, а відтак виявляють усе більший інтерес до її культури.

Держава Україна фінансово не підтримує нову установу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.