В Литві сперечаються, чи садити у клітку скульптуру радянських солдатів

Вільнюський архітектор Аудрюс Амбрасас запропонував нестандартний для прихильників і противників радянської спадщини компроміс щодо скульптур Зеленого моста. Одна з них являє собою статую двох радянських солдатів.

Він створив проект, за яким скульптури були б укладені в металеві конструкції - своєрідні клітини, які символізували б "дистанціювання литовського суспільства від радянського минулого", повідомляє Європейська правда із посиланням на BBC.

Фахівці з охорони культурної та історичної спадщини, неодноразово виступали за збереження скульптур Зеленого моста, схвалили таку ініціативу архітектора.

Проте в департаменті розвитку міста  художній перформанс архітектора не зрозуміли і навіть угледіли в ньому політичне підгрунтя.

Зелений міст у Вільнюсі прикрашений чотирма статуями - "Сільське господарство", "Промисловість та будівництво" (на фото), "На сторожі миру" і "Учнівська молодь"

"Люди з департаменту розвитку міста, які погоджують такі дозволи, виразно показують нагору", - Амбрасас натякає, що реалізувати його художній перформанс заборонив особисто мер Вільнюса Артурас Зуокас.

"Ми не бачимо можливості здійснювати ідеї, які служать підставою для провокацій і сварять громадськість, - зазначив мер. - Я вважаю, що мистецтво має об'єднувати людей. Недаремно лауреат Нобелівської премії, письменник і філософ [Альбер] Камю говорив, що основна функція мистецтва - об'єднувати народи, а не налаштовувати їх один проти одного".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.