12 млн історичних зображень викладають онлайн. СКАНИ

Доцент Джорджтаунського університету (США) Калев Літару створив пошукову базу з 12 млн історичних зображень, на які не поширюється авторське право.

Про це повідомляє BBC.

Науковець уже завантажив 2,6 млн фотографій на популярний інтернет-сервіс обміну фотографіями Flickr, решту викладуть протягом кількох місяців.

Фотографії та малюнки взяті з понад 600 мільйонів сторінок бібліотечних видань, відсканованих некомерційною організацією "Архів інтернету".

Досі отримати доступ до цих зображень було дуже складно.

"Роками всі бібліотеки оцифровували свої книги, але конвертували їх у PDF-файли або текстові документи, - зазначив Літару. - Вони зосередилися на книгах як на наборі слів. Цей проект змінює такий підхід".

Англійська служба BBC зазначає, що одним із результатів проекту стало зростання кількості зображень котів у мережі :) 

За словами науковця, більшості ілюстрацій, розміщених у старих виданнях, немає у жодній художній галереї світу, а їхні оригінали давно втрачені.

Цей малюнок, датований 1502 роком, є одним із найдавніших в колекції. Ілюстрація з іспанського видання "Трагікомедія Калісто і Мелібеї"

Зображення датуються від 1500 до 1922 року - період, на який не поширюються обмеження у зв'язку з авторським правом. Фактично від початку книгодрукування [першим друкованим виданням у Західному світі вважається "Біблія" Гутенберга 1452 року].

 Є ілюстрації ще давніші. Оця мальована інструкція з полювання на зайця - картинка до французької "Книги про лови" 1486 року видання. Копія ілюстрації опинилася в каталозі бібліотеки родини Спенсерів, виданому в 1822-му, звідти потрапила в бібліотечні скани, зі сканів - у інтернет

Програміст Літару почав роботу над проектом, досліджуючи комунікаційні технології в Джорджтаунському університеті у Вашингтоні, в рамках гранту від компанії Yahoo (власник сервісу Flickr).

Програма, яка сканує друковані видання для "Архіву інтернету", вміє визначати наявність на сторінках ілюстрацій - щоб "вирізати" їх із чистового файлу, залишивши тільки "оптично розпізнаний" текст. Цю функцію Літару використав для створення нової програми, яка працює з оригіналами бібліотечних сканів, знаходить вирізані фрагменти і зберігає кожен окремим файлом у звичному для більшості користувачів форматі .jpg.

Реклама з газети The Saturday Evening Post, грудень 1920 року. The Dictaphone - машина для запису людського голосу на воскові циліндри, перший диктофон у світі. Текстова частина реклами розповідає, як ділові люди завдяки пристрою економлять на поштових витратах і витратах на персонал

Програма також копіює фрагменти тексту до і після ілюстрації, після чого виводить ілюстрацію і тексти до неї окремим постом у Flickr.

В результаті користувачі отримали доступ до величезного каталогу друкованих ілюстрацій за останні 500 років. Орієнтуватися в ньому можна завдяки доданим тегам (через автоматизацію процесу не завжди точним) і за допомогою стандартного пошукового інструментарію фотосервісу.

Інтернет-адреса проекту на Flickr - Internet Archive Book Images.

Такий вигляд має сторінка проекту

Також Літару зазначив, що цікаво спостерігати, як протягом років і сторіч змінювалися зображення речей.

"Наберіть у пошук, приміром, слово "телефон", і ви побачите, що всі картинки - це зображення бізнесменів, переважно чоловіків... - навів приклад науковець. - Потім ви бачите, як телефон перетворюється на пристрій, що з'єднує сім'ї".

 XIX сторіччя, телефон з'єднує міста США

Зображення можуть бути корисними науковцям-аматорам і професійним історикам. Також в один клік можна перейти на оригінальні скани сторінок, є інформація по джерелу кожної ілюстрації.

 Світанок автомобілізму. До речі, дивіться фото автомобілів і їхніх власників в Одесі, 1911 рік

За словами Літару, наступного року він планує пов'язати архів із найпопулярнішою інтернет-енциклопедією - Вікіпедією. Науковець вважає, що ілюстрації зробили би значно цікавішими статті з Вікі на історичну тематику.

Також: "Британська бібліотека оцифровує класичну літературу. СКАНИ"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.