Президенти Польщі та ФРН порівняли агресії Гітлера i Путіна

На церемонії з нагоди 75-річчя початку Другої світової війни у Гданську були присутні президенти Польщі та Німеччини. Обидва провели паралелі між 1939 роком та нинішньою ситуацією в Україні.

Про це повідомляють Євроньюс.

Свої заяви лідери країн зробили на півострові Вестерплятте, де вранці 1 вересня 1939 року пролунали перші постріли Другої світової війни.

"Історія дає урок і через болючий досвід змушує робити висновки, - зазначив у виступі президент Польщі Броніслав Коморовський. - Історія каже нам, що потрібна сміливість та рішучість, щоб кинути виклик тим, хто порушує міжнародний порядок, мир та свободу".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму виступі наголосив, що європейцям варто винести уроки з трагічних подій Другої світової, не плекати наївного оптимізму і забезпечити ефективну діяльнсіть НАТО, повідомляє dw.de.

Туск закликав Європу зрозуміти, що в Україні триває не конфлікт, а війна: "Якщо ми подивимося сьогодні на трагедію України, на війну на Сході нашого континенту, то зрозуміємо, що вересень 1939-го не має повторитися. Ще є час дати відсіч тим, хто в своїх діях вдається до насильства".

Він додав, що напис "Ніколи більше" на меморіалі Вестерплятте не може бути маніфестом слабких і безпорадних.

"Цей заклик не може більше бути визнанням ілюзії, що світ позбувся того типу спокуси, що навколо нас немає людей і немає країн, які б із сили та війни не хотіли знову зробити спосіб проведення власної політики", - підкреслив Туск.

Нагадаємо, в 1939 році приводом для агресії Гітлера стала провокація, організована самими нацистами - начебто поляки захопили радіовежу у німецькому прикордонному місті Гливице. Наступного дня Гітлер рушив "на захист німців" у Гданськ і далі в Польщу. Гарнізон Вестерплятте (портового складу ВМФ Польщі) протримався проти переважаючих сил гітлерівців один тиждень.

Як відомо, у червні 2014 року президент Литви Даля Грібаускайте порівняла дії президента Росії Владіміра Путіна в Україні з тактикою, застосовуваною у XX сторіччі Сталіним і Гітлером.

У травні 2014 року спадкоємець британського престолу принц Чарльз також порівняв Путіна з Гітлером.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле.

У березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи етнічні німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Дивіться також: "Фашизм повертається у Європу та Україну зі Сходу"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.