В КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ. Відео

Глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет відкрив та освятив пам’ятний знак Героям Небесної сотні.

Про це повідомляє ZIK.

Пам’ятник у вигляді козацького хреста з викарбуваним тризубом встановили на території Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова.

Захід був багатолюдним, до пам’ятника прийшли студенти, політики, діячі науки та культури.

Після молебня патріарх Філарет зазначив, що Росія фактично здійснила агресію проти України, порушивши міжнародні та моральні норми. Тож українські сини, подолавши страх на Майдані, сьогодні захищають батьківщину на Сході.

"Цілому світові відомо, що в Україні Росія є агресором, - зазначив патріарх. - Нас закликають до миру. Ми миролюбний народ,  але нам не потрібен мир в неволі, в рабстві, в окупації. Такий мир ми не сприймаємо".

Колись братню державу Росію Філарет порівняв з Каїном, який вбив свого брата Авеля. Втім, за словами патріарха, Україна стоїть на боці правди, тож немає сумніву у нашій перемозі.

"Не може зло перемогти добро, - заявив предстоятель. - Жодна сила не може перемогти Бога. Ніхто із нас не повинен мати сумніву в нашій перемозі, нехай нові каїни трясуться".

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.