Спецпроект

АНОНС: Виставка "Спротив геноциду" у Києві

20 листопада відкривається виставка про збройний опір українського селянства радянській владі перед і під час Голодомору.

У 1932 році 56% повстань в СРСР припадали на Україну. Українські селяни цілими селами вставали проти хлібозаготівель. Про ці та інші невідомі раніше факти — у виставці "Спротив геноциду".

Виставка спростовує міф про відсутність опору українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. 17 стендів унікальних документів та фотографій, значна частина яких оприлюднюється вперше, розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

 З матеріалів виставки "Спротив геноциду". Листівка одного із повстанських загонів 

"Відвідувачі зможуть переконатися, що український народ не сприймав покірно наругу влади і опір згасав лише зі зникненням фізичних сил через відсутність хліба. Чимало офіційних довідок ҐПУ, з яких знято гриф секретності, наводять факти боротьби — як збройної, так і саботування злочинних норм хлібозаготівлі. Щоденники тих часів, фото наочно ілюструють придушення спротиву переважаючими провладними силами," - повідомляє сайт УІНП.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

Використано матеріали Галузевого державного архіву Служби безпеки України, інших державних архівів та Центру досліджень визвольного руху.

Адреса: Київ, вул. Хрещатик, 2, Український дім.

Відкриття: 20 листопада, 14:00,

У приміщенні Українського дому виставка триватиме до суботи, 22 листопада 2014 року (включно), час роботи: 10.00-18.00.

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.