Науковці пропонують на законодавчому рівні відкрити доступ до архівів СБУ і МВС

Українські науковці підготували для нової Верховної Ради концепцію законопроекту «Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років»

Науковці академічних установ, фахівці архіву СБУ рекомендують новій Верховній Раді закріпити на законодавчому рівні доступ громадськості до архівів репресивних органів 1917–1991 років. В Києві відбулось фокус-опитування серед фахівців з приводу ключових положень законопроекту "Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років".

Як повідомив Радіо Свобода Андрій Когут, експерт Центру досліджень визвольного руху, над розробкою закону працюють фахівці архіву СБУ, Центру досліджень визвольного руху й Інституту національної пам’яті.

"Підготовлена концепція цього законопроекту і ми плануємо експертне обговорення новацій, які ми хотіли би внести у законодавче поле. З одного боку, ми виходили з досвіду держав Центрально-Східної Європи. А з іншого – ми виходили з того, що тоталітарне минуле має бути подолане, і зробити це можна тільки з’ясувавши, що насправді відбувалось", – розповів Андрій Когут.

Науковці вважають, що громадськість повинна мати вільний доступ до архівів, в яких зберігаються дані (документи) про репресії, порушення прав людини з боку радянської влади в Україні.

Як повідомив пан Когут, розробники законопроекту планують передати його до українського парламенту в першій половині 2015 року.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.