АНОНС: Як досвід Німеччини, Чехії та Польщі допоможе Україні вийти з совка

На круглому столі «Від диктатури до свободи: механіка змін» експерти з Німеччини, Польщі та Чехії поділяться досвідом, які закони та інституції сприяють посткомуністичній трансформації держави.

Країни Центрально-Східної Європи розпочали процес посткомуністичної трансформації ще на початку 90-х рр. Вони прийняли спеціальне  законодавство та створили державні установи, що займались опрацюванням тоталітарного минулого. Практика німецького, чеського та польського посткомуністичного переходу є важливою для України, оскільки вона тільки починає повноцінний процес декомунізації.

 

Участь у заході візьмуть:

Хільдігунд Нойберт, уповноважена федеральної землі Тюрингія з опрацювання матеріалів "Штазі" (колишнього міністерства державної безпеки Німецької демократичної республіки);

Павел Жачек, перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів (Чехія);

Радослав Петерман, заступник директора Люстраційного бюро Польського Інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович, голова Українського Інституту національної пам’яті;

Габріеле Бауманн, керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні;

Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Робочі мови: українська, німецька, польська, чеська (передбачено синхронний переклад).

31 березня, вівторок, 9:30

АдресаКиївський національний університет ім. Т. Шевченка, зал Вченої ради, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

ОрганізаториФонд Конрада Аденауера в УкраїніЦентр досліджень визвольного рухуУкраїнський Інститут національної пам’ятіКиївський національний університет ім. Т. Шевченка.

Для участі в заході бажана попередня реєстрація.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.