АНОНС: Як і чому спецслужби СРСР сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями — лекція у Могилянці

Дискредитація та присвоєння антисемітського ярлика були одним із методів боротьби КДБ із українським визвольним рухом. Про це у лекції “Кухня антисемітизму від КДБ. Спроби загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами” розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У лекції йтиметься про те, чому в 1950-1980-х роках радянські спецслужби сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями. Для свого виступу автор використав раніше таємні інструкції й звіти співробітників спецслужб. На основі документів Володимир В’ятрович пояснює, як діяла "кухня антисемітизму" від КДБ.

"Свідома політика загострення українсько-єврейських відносин спиралася не лише на вигадані факти чи вміло влаштовані провокації. Її ефективність забезпечували реальні суперечності між обома народами.

Проте вони не були чимось винятковим, а навпаки, радше характерними для відносин практично між усіма сусідніми народами. Такі відносини часто виливалися у суперництво чи навіть відверту ворожнечу," — зазначає Володимир В’ятрович.

Сюжет про загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами увійшов до серії книг науковця "Історія України з грифом "Секретно".

Четвер, 28 травня 18:00

Місце: Національний університет "Києво-Могилянська академія" (м. Київ, вул. Волоська, 8/5, корпус 5, підвальне приміщення, ауд. 2).

Організатори: Магістерська програма "Юдаїка" Національного університету "Києво-Могилянська академія", Українська асоціація юдаїки, часопис "Judaika Ukrainica", видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.